Історія розвитку Web-сервісів:

       Вік Інтернету складає більше 20 років, і за цей час він пережив істотні зміни. Для позначення етапів розвитку Інтернет застосовують класифікацію Веб 1.0, Веб 2.0, Веб 3.0. Чітких визначень такої класифікації поки що немає, проте є принципи, що дозволяють зрозуміти відмінність одного стану від іншого.

• Статичні сторінки, які наповнюються розробником замість динамічного контенту, що генерується програмами та користувачами.
• Проста гіпертекстова розмітка.Більша частина контенту, зазвичай, була простим текстом, де часто спостерігалося нехтування правилами HTML. Елементи інтерактивності були присутні, зазвичай, лише в гостьових книгах, форумах або чатах.
• Використання специфічних тегів HTML, які не однаково підтримувалися в різних браузерах. Використання фреймів.
•Рідкісне використання стилів CSSпри оформленні сторінок сайту.
• Вказівка конкретної роздільної здатності монітор, при якому дизайн сайту відображається коректно (не поширюється за межі сторінки, не зсуваються елементи сторінок). Вказівка на браузер, в якому сайт відображається найкраще.

Web 1.0

Веб 1.0 позначає статус служби Веб та стилю дизайну сайтів, що використовувалися на початку стрімкого поширення Інтернету у всі сфери життя. Число користувачів на 1996 р. – 45 млн.

1. Еволюція Web
2. Елементна база Веб 1.0
3. Особливості Web 1.0:

• Веб 1.0 переважно орієнтована тільки на читання статичної інформації. 
• Базові об’єкти : домашні сторінки, сайти-візитки, каталоги. 
• Базові технології - HTML, JavaScript. 
• Подання інформації в стандартних веб-формах. 
• Наповнення контенту здійснює розробник або власник сайту. 
• Переважний джерелом знань є онлайн-довідники та енциклопедії. 
• Цільова аудиторія– окремі групи користувачів. 
• Статистика запитів і відвідувань - посторінкова. 
• Просування сайту- явна реклама. 
• Пошукові системиІ покоління. 
• Систематизація - деревоподібна по каталогах (директоріях), таксономічна. 

Web 2.0

        Веб 2.0— новий етап розвитку служби WWW, який розпочався після кризи дот-комів у 2001, що вважається поворотним моментом в історії Веб.

        Для точної характеристики Веб 2.0 використовуються такі основоположні принципи:

I принцип.
      «Веб як платформа» передбачає розробку і впровадження застосувань, використання яких є можливим прямо з веб браузера. Це так звані RIA (Rich Internet Applications — насичені Інтернет-застосування). Вони мають функції традиційних програм для комп’ютера, але їх можна запустити прямо з Інтернету.

IІ принцип.
      Застосування нових Веб-технологій для створення веб-додатків. Веб 2.0 подарував Інтернету AJAX, синдикацію контента (RSS), фолксономію і багато іншого.
      Фолксономія (folksonomy) – це принцип, згідно якого розміщена інформація описується тематичними мітками - тегами, для можливості сортування, групування та пошуку.

IІІ принцип.
      Співпраця розробників та користувачів у відкритій інформаційній інфраструктурі.

IV принцип.
      Соціальні мережі та блогосфера. Саме вони вивели спілкування та інформаційну взаємодію між користувачами Інтернету на абсолютно новий рівень.

Що таке Web 3.0 ?

       Головна ідея Веб 3.0 полягає в тому, що користувач, який до цього одноосібно був залучений в процес формування контенту, відтепер працює в колективі. Його партнерами, окрім інших користувачів, є експерти напрямів, причому статус користувача може бути змінений на експертний.
      «Під Web 3.0 слід розуміти якісний контент і сервіси, які створюються професіоналами на технологічній платформі Web 2.0» Джейсон Калаканіс (Jason Calacanis), відомий веб-підприємець.
       Високо якісний контент Веб, що націлений на задоволення потреб користувачів
       Інтернет - це засіб комунікації, що обслуговує базові потреби людей і лише частину потреб можна задовольнити віртуальним чином. Повний ланцюжок в більшості випадків містить і сервіси off-line. Веб 3.0 націлений на задоволення потреб користувачів поєднанням on-line і off-line сервісів. Поява швидкісних онлайн редакторів та сервісів, що не поступаються off-line версіям.
       Інтернет - це глобальна, наддержавна структура. Але однією з перешкод при міжнародному спілкуванні є мовний бар'єр. В Веб 3.0 розширюються межі спілкування шляхом появи роботизованих перекладачів зі ступенем адекватності перекладу більше 95%.
      Зміна принципів пошукових систем. Пошукові системи в переважній більшості випадків шукають в мережі сторінки, на яких зустрічається задане поєднання слів.
      В Веб 3.0 анонсовано появу принципово нових типів пошукових механізмів. Перетворення пошуку з нерегулярного процесу в постійний, доповнення його функціями попереднього аналізу і класифікації інформації.
      Персоніфікація користувачів. Персоніфікований Веб дозволяє відстежувати кожен крок користувача в мережі, а також містить служби цензури та нагляду, які будуть застосовувати випробувану часом методику тотального контролю.
      Альтернативою є різке підвищення гуманітарної складової, тобто стримуючих факторів для агресивних імпульсів користувачів.

      Зміна принципу просування товарів. Зараз просування можна охарактеризувати як «проштовхування» і «нав'язування» всіма доступними способами. Цінність ресурсу корелює з кількістю показів тієї чи іншої інформації (що пов'язано з його відвідуваністю) і переходами по посиланнях.
      Нав'язування товарів і послуг має змінитися системою кваліфікованих посередників, які допомагають зробити оптимальний вибір.
      Новий тип мислення. Зараз чітко простежується тенденція, що спрощення «колективного» мислення буде замінено технологіями, які знову ускладнять його структуру і нададуть можливість перейти від «кліпового» мислення до «аналітичного». І, як наслідок, зросте затребуваність різних повчальних сервісів.

Сервіси, які просувають концептуальні положення технології Web 3.0:

• Універсальні пошукові системи, що зберігають історію пошуку користувача і враховують його переваги (Google, Яндекс).
• FOAF (friend of a friend).
• Соціальні пошукові системи.
• Імперія мікроблогів Twitter, multi-touch - технологія для сенсорних дисплеїв Surface.
• Система, що забезпечує єдину авторизацію користувача в усі світової Мережі - OpenID.

Особливості Web 3.0:

• Сфокусованість- на індивіді.
• Структура даних принцип лайфстріму (lifestream): «життєвий потік» - контент у формі щоденника-календаря.
• Концепція даних - динамічне об'єднання в структурний взаємозв'язок.
• Основне джерело інформації і знань- Інтернет.
• Технології - «drag and drop» (перетягування) і mashups (колажі з даних будь-якого формату).
• Класифікація інформації – поведінкова, повністю залежна від переваг конкретного користувача.
• Просування - advertainment (ненав'язлива непряма реклама, у формі розважальних акцій).
        Пошукові системи І покоління не мали здатності розуміти суть пошукового запиту: користувач задавав «ключову» фразу, і пошукова система лише здійснювала пошук документів, в яких ця фраза міститься, не розуміючи, що саме вона означає.
        В пошукових системах ІІ покоління з'явилася кластеризація, тобто розподіл різних слів і фраз по групах (кластерах). Завдяки кластеризації пошукова система «розуміє», що дане слово відноситься до певної групи слів.
        У Веб 3.0 відбудеться подальший , розвиток «семантичного Вебу» і аналогічних технологій, який приведе до створення комп'ютерних систем, що здатні розуміти не лише інформацію у формі, яка є зрозумілою для комп'ютера, але і практично будь-яку інформацію, яка є зрозумілою для людини.
        Це економічна криза, яка вразила в 2000 - 2001 великі американські Інтернет компанії і надовго відвернула інвесторів від Інтернет технологій.
        Кінець дев'яностих був насичений прогнозами про чудове майбутнє Інтернет бізнесу. До 2000 року стратегія Інтернет бізнесу полягала в створенні великих Інтернет проектів, що зазвичай були скеровані на онлайн торгівлю. Поширеною була думка, що в найближчий час люди будуть все купувати в онлайн магазинах. За приклад був проект Yahoo!, який з невеликого сайту перетворився в надвелику торгівельну структуру, а його акції дуже котирувалися.
         В результаті виникло багато дрібних компаній - стартапів (StartUp), що прагнули повторити досвід успішних Інтернет магазинів. Інвестиції залучалися у венчурних фондів, які, переконавшись в успіху Yahoo! охоче надавали кошти. Стартапи на отримані гроші намагалися себе розкрутити. І робили це за допомогою реклами на Yahoo! Акції Yahoo! від цього росли ще вище, а інвестори дивлячись на це зростання вкладали в Інтернет компанії ще більше грошей.
         В 2000-2001 році прийшло усвідомлення, що вся ця схема є «мильним пухирцем», бо люди і далі купували товари в звичайних магазинах. Після чого акції Інтернет компаній обвалилися і збанкротувало багато як великих, так і дрібних компаній. Те ж саме відбулося і з Yahoo!, його акції впали вдесятеро, але йому вдалося втриматися і досі є самим популярним сайтом в США.
         Криза дот-комів привела до того, що в інвесторів надовго пропало бажання інвестувати в Інтернет. І лише успіхи Google, Вікипедії, MySpace і YouTube почали виправляти ситуацію.
         Першим, хто вжив поняття Веб 2.0, стало видавництво O'Reilly Media, що спеціалізується на інформаційних технологіях. Згідно опублікованої у вересні 2005 року статті Тіма О'Райлі, засновника компанії O'Reilly Media «Що таке Веб 2.0?», концепція Веб 2.0 з'явилася в результаті «мозкового штурму» між компаніями O'Reilly Media і MediaLive International. Зокрема, обговорювалося питання про те, чи слід вважати крах дот-комів крахом Інтернету.
        Учасники цього «мозкового штурму» дійшли висновку, що колапс дот-комів виявився важливим етапом в розвитку Інтернету, внаслідок якого з’явився Веб 2.0 - Інтернет другого покоління.